Чи можна за одну мить побачити два почуття?
Так, коли зазирнути в очі наших солдатів, які дивляться дитячі малюнки і поробки.
В них радість і сум одночасно.
В кожного з них є сім’я, але ніхто не знає, коли вони зустрінуться.
Сьогодні ми відвідали поранених ще у двох лікарнях.
І кожен раз – нова історія, але із спільним бажанням – перемогти і повернутися до своїх домівок…
Дуже кортить зробити пам’ятне фото з нашими захисниками…але не можна ..не зараз…після перемоги…
